Події цього фільму відбуваються в Парижі в ті прекрасні дні, коли Сірена означала дівчину, а не сигнал повітряної тривоги, і коли француз гасив світло, це не було пов'язане з повітряним нальотом.

— Що накажете?
— Буряки з морквою.
— Ми у ресторані, а не в полі!

— Кажуть, якщо подзвонити один раз, прийде слуга, якщо два прийде офіціант, а знаєте, що буде, якщо подзвонити тричі? Прийде покоївка француженка.
— Товариші, подзвонимо дев'ять разів.
— Будь Ленін живий, він сказав би, Бульянов, ти раз у житті в Парижі, не будь дурнем, біжи туди і дзвони дев'ять разів!
- Так би він не сказав. Він би сказав, Бульянов, ти можеш жити в дешевому готелі, чи тобі начхати на престиж більшовиків? Як ти можеш жити у готелі, де замість гарячої води тече холодна, а замість холодної взагалі нічого? Фії, Бульянов.
— Вважаю, наше місце з народом. Але хто я такий, щоб сперечатися з Леніним? Уперед!

Номер влаштує вас своїми зручностями, але образить ваші переконання. Це королівські апартаменти.

— У цей час одна половина Парижа каже інший: Що робитимемо ввечері, мадам?
— Спершу зніму капелюшок, потім послухаємо музику.
- Чудова думка! Радіо чи платівку?
- Радіо - ні. Хочу музику тільки для нас...
— Тільки неголосно, хочу сказати Вам одну річ, яку не можна прокричати...