Я думала, ви ас, а ви у—двас?

— І дурна та дівчина, яка захопиться Булочкіним.
- Дуренька!
- Звичайно, дурепа.
- Дуренька.
- Дуренька. А... хто дурниця?
- Я дура.

Ах, навіщо я такий уродився,
Або задарма я небо копчу,
Мене дівчата добрі не люблять,
А поганих я і сам не хочу.

— Скажіть, будь ласка, вас випадково не Тетяною звати?
- Ні. А що?
— Та розумієте, обстановка у вас має в своєму розпорядженні — листи Онєгіну писати.
— А ви знаєте, ніколи: літаємо багато.

Прошу сідати. Стільці гостям, крісло мені.

— Ви на мене такими очима, що трасують, не дивіться. Нічого не вийде. У мене тут знаєте броня. Мене гарматою не пробити, хіба що«Катюшею».
— Мене, між іншим, Катюшею звуть.