- Як плече?
- Розкішно!

- Це ад?
— Так!... Розумієш, у старого пекла була одна проблема — більша частина його мешканців уже була мазохістами... Було багато:« Дякую, сер, запхніть мені наступну гарячу палицю в зад». Але глянь на них — ніхто не любить чекати в черзі.
— А що відбувається, коли настає черга?
- Нічого. Вони повертаються в кінець. Дуже продуктивно.

— А ти чого так збудився?
- Стріптизерки, Семі, стриптизерки. У справі замішані дівчатка зі стриптизу, нарешті!

— Ну і яке творіння преться від дів і золота?
- Пі Дідді?
- Ну треба ж.
- Що?
— Я рік був небіжчиком, повернувся, а твої жарти смішнішими не стали.
- Заткнися. Я дотепний.

- Я позбавлю вас голосу.
- Напишемо.
— Відріжу руки.
— Почнуться запитання:«Хлопці, чому гуляєте без рук»?
(— Я позбавлю вас голосу.
— А ми напишемо.
— А я відірву вам руки.
— І всі питатимуть:«Чого вони тут шурхають без рук»?)

- Я помер?!!
— Співчую.

— Чи можна я її вб'ю?
- Не на людях.

- Ти колись не хамив?
— 85-го. Найгірший рік у моєму житті.

Я ніколи не розумів вас, язичників. Ви такі дріб'язкові, нікчемні. Завжди гризетесь, завжди готові зрадити своїх. Не дивно, що планета перейшла до нас. Ви ще гірші за людей, ви гірші за демонів, а претендуєте на божественність. І ще кажуть, що я загруз у гордині...

Сім'я — це не список, хто кого народив.