- З Кроулі я потім розберуся. Повір мені.
— Ну точнісінько твій батько … коли він обіцяв мені зателефонувати.

- Давай, Скаллі, перевіримо цю справу.
- Ти - Скаллі!
— Я Малдер, а ти руда баба.

— Поняття не маю, як, але при мені валіза знань та скотинський характер.
— Ти на голову хворий, хлопче.
- Мені казали.

- Далеко зібрався?
— Піду вдавлюсь.

- Амара мільярди років була в ув'язненні, але... вона... завжди була, вона  має бути. Ну там інь та янь... або світло та пітьма.
- Переведи, Чак.
- У Всесвіті... існує... рівновага, гармонія. Світла потрібна темрява, а темряві потрібне світло. Якщо щось одна знищить, то...
— Це буде погано.
- Це буде дуже погано. Ну приблизно як кінець світу.

Дін, це все... несправжнє. Батько, якого знав Адам... не був справжнім. Тварини в тінях - вони справжні. Прийдешній кінець світу - справжній. Все інше - нісенітниця, яку люди повторюють собі, щоб пережити день.

— І що, ми просто сядемо і чекатимемо, що станеться?!
- Шкода.
- Пішов ти. Ти і твоя місія. І твій Бог. Якщо ти мені сьогодні не допоможеш, то коли прийде час і я тобі знадобитися... Не приходь.
- Дін. Дін!
- Що?
— Ти мусиш зрозуміти, чому я не можу втручатися. Пророки – особливі. Їх захищають.
- Я це зрозумів.
— Якщо щось загрожує пророку... Що завгодно, з'явиться архангел і знищить загрозу. Архангели не знають жалості. Вони досконалі. Вони найгрізніша зброя Небес.
— І ці архангели пов'язані з пророками?
- Так.
— Тож якщо пророк опиниться в одній кімнаті з демоном...
— Найжахливіший гнів божий обрушиться на голову такого демона. Просто щоб ти зрозумів, чому я не можу допомогти.
- Дякую, Касе.
- Хай щастить.

- Гей, у мене до тебе запитання. Ти часто дивишся фільми жахів?
- Думаю так.
— Зроби мені ласку: наступного разу, коли дивитимешся, будь уважніше. Коли хтось каже, що у будинку водяться примари, не треба ходити туди.

- Дін Вінчестер? Я вражений і схвильований. Чи можна попросити автограф?
- Звісно. Я виріжу його на твоїй селезінці.

— Мого брата викрали.
- Твого брата викрали?
- Так.
- Господи.
- Все нормально. У мене був час змиритися зі втратою.
— Викрали його, коли ви були дітьми?
- Ні. Десь півгодини тому.