— То ви ж із санстанції?
— А ми й флористами підробляємо у вільний час.
— І у ФБР, а ще по четвергах лікуємо плюшевих ведмедиків.

— Тут за п'ять миль готель...
— Стоп-стоп, тихіше! Ще по кружечці.
— Краще встати раніше.
— Ти знаєшся на веселощі. Так, бабусю?!

- Дін, сподіваюся, ти дивишся порномультики.
— Загалом, аніме — це вид мистецтва!

Мудрий рада - не зли ангелів-неформалів.

Діти, тут вам не серіал. Не буде простих рішень і карамельного хепі-енду - таке життя.

— У ваших міфах Купідонами помилково звуться одні з нижчих янголів. Якщо бути точним, він херувим, ангел третього класу.
- Херувім?
- Так. Їх повним-повнісінько по всьому світу.
- Ти про літаючого карапуза в підгузку?
— Нетримання їм не властиве.

- Ти невірний.
— О, я вірний... Їм.
- Кому? Цим так званим богам?
- Людям, Люцифер. Людям.
— То ти готовий померти заради купки тарганів? Чому?
— Тому що батько мав рацію — вони кращі за нас.
- Вони зламані, браковані недоноски!
— У них є вади, але вони намагаються... Стати краще... Прощати... А ти бачив би їх«М'ятного Носорога»!

— Отже, маленька дівчинка, стигле червоне яблуко. Тобі це нічого не нагадує, казкарю ти наш?
— Припускаєш, що то Білосніжка?
- Білосніжка. Я про неї кінець дивився. Порнуху правда. Там ще була зла мачуха. У-у-у... яка вона  була погана...

Крок за кроком, один за одним, йшли Вінчестери по колу.

— Не хочеться тебе засмучувати, але твій ведмедик хворий. Так, у нього...
— Крижана недуга.
— Льодовикова недуга.
- Хвороба, нетипова для ведмедя його розмірів, але дуже заразна.