Випадковості не трапляються випадково.

Головне правило, Семмі. Водій вибирає музику, пасажир мовчить у ганчірочку.

- Де наш батько, Мег?
— Запитай ввічливіше.
— Де наш батько, суко?

— Більшість людей думає, що я горю вогнем, хоча насправді навпаки.
— Я сповіщу ЗМІ.

- Мег? Та минулого разу ти ж випала у вікно.
- Завдяки тобі. Ти так поранив мої почуття.
— Тільки почуття? З сьомого поверху?

Я нарешті відчуваю, наче минуле залишилося в минулому, і я можу жити далі.

— Як мені дізнатися, що це не пастка?
- Ніяк. У тому-то і веселощі.

- Коли ти востаннє висипався?
- Не пам'ятаю. Давно. Це не важливо.
- Важливо.
- Я ціную твою турботу.
— До біса турботу, від тебе залежить моє життя.

— Здається, ти не розумієш, що вляпався у серйозні неприємності.
— Ви мені дрібне хуліганство шиєте чи все так серйозно, що настав час готувати вазелін?

Люди не пропадають, Діне, просто інші перестають їх шукати.