— Та гаразд, Боббі! Нікому не потрібна ця фотографія.

— Підтримую.

— Мовчати! Ви моє пиво хвилюєте. До того ж, треба мені хоч щось на згадку про ваші жалюгідні морди.

— Ха! Приємно, що тут оптимісти!

Кинута жінка гірше від шаленої кішки.

Гаразд. Я не лікар, але... Цього оголошую мертвим.

І до речі, немає  такого поняття«дивно». Кожен нормальний по—своєму.

— Я рятую тебе, Діне.

— Рятуєш від чого?

— Від твоєї долі.

— Боббі Сінгер — ти мій герой!

— Знатно ти довбала.

— Ти під кайфом?

— Як правило, так!

— Що тебе так шандарахнуло?

— Життя!

Згадай, куди веде доріжка, вистелена добрими намірами.

— Не даси мені померти спокійно?

— Просто не дам померти.

— Тато відпустив тебе одного на полювання?

— Мені 26, чувак.