Жінки. Часом їм треба тільки виговоритися і поплакати, і вони знову ні в чому не бували.

Залишилася одна година — мій останній день на роботі. Рання пенсія не моя ідея, лікар наполягав: серце барахлить. Я натираю свій поліцейський жетон і змушую себе звикнути до думки, що змушений буду з ним розпрощатися. З ним і з тридцятьма роками, коли я захищав, бачив сльози, кров, жахи та перемоги. Я думаю про усмішку Ейлін, про товсті жирні біфштекси, які вона  купила сьогодні. І я думаю про одну справу, яку я не закінчив. Десь тут має бути маленька дівчинка, яка страждає в руках психопата.

Я мовчу про Ненсі, і де вона. Мене садять поодинці. Це та ціна, яку я маю заплатити. І я плачу. Не можна врятувати життя дівчинки, а потім кинути її на поживу вовкам.

Прекрасний спосіб закінчити дружбу з партнером і піти на пенсію.

Від тебе смердить чужою любов'ю.

Іноді істина не має значення. Головне, що ти її знаєш.

Худенька крихітка Ненсі Каллахан. Вона  виросла і в потрібних місцях.

— А я вже вирішила, що ти про мене забув. І про мої листи теж.
— Якби не вони, я не зміг би вижити. Але що робити далі? Засадити сенатора Рорка? Звичайно, якщо вийде, то я зможу і Богу по морді врізати. Але жоден прокурор не піде проти сенатора. Я вбив його сина. Перервав його рід. Рорк втратив спадкоємця. Він зробить усе, щоб помститися мені. Помститися через Ненсі. Він знайде її, це неминуче. Вона  не буде в безпеці, доки я живий. Але є спосіб перемогти його.

В очах темніє, ну та гаразд. Хочеться спати – не страшно, вона  у безпеці. Старий помирає, меру тепер тільки божеволіти...

Берт Шламп і Дуглас Кламп — два негідники, які страждають на манію красномовства.