- Ти закликаєш до заколоту?
— Хіба боротися з безчестю, що твориться довкола — це заколот? Чи давати відсіч несправедливому довкола? Можливо, ми з тобою не такі вже й різні... Світ зміниться на краще, хоча ми цього не побачимо.

— Якщо я ще колись поскаржуся, що мені не вистачає пригод...
— Я тебе так відколочу, що ти благатимеш про помилування.
— Я хотів сказати:«Нагадай мені про цей момент», але твоя ідея теж згодиться.

Батько завжди мені казав: цей світ не зрозуміти за допомогою волі божої. Лише людська воля перетворює життя на пекло землі. І лише людська воля може це змінити.

— Гаразд, приведіть Араміса. Я вже бачив, як він штопав поранених.
— Нічого, я багато спостерігав за ним.
- Ти!?
— Дайте мені голку.
— Заради всього святого, благаю вас, тільки не ви, будь ласка! Взагалі мені вже краще! Згоден спливти кров'ю!

Ми всі боїмося смерті. Проблема полягає в тому, щоб знайти те, за що варто померти.

— Хіба ти не знаєш, що кожен помирає на самоті?
— Але ж жити одному не обов'язково.

Ти зухвалий, самовпевнений, нестриманий і навряд чи доживеш до заходу сонця, але ти мені подобаєшся.

Краще страждати, ніж втратити ясність розуму. Страждання роблять нас сильнішими.

— Кімнати у нас чисті — 20 суток за ліжко. 10 - якщо з кимось розділите. Воші, клопи?
— Ні, дякую, мені лише постіль та вечеря.

Розсудливість відрізняє доблесть від нерозсудливості.