— Не любить твій Мухтар критику!

— А який собака його любить?

Товаришу Глазичів, собаку треба заохочувати статутними словами.

- Суму поставте - сто карбованців!
— А Ви казали сто двадцять! Адже мій Мухтар ще вміє приносити газету...
— Газети має носити листоношу.

— На вашу думку, що собака розуміє розмову?
- Вона  рішуче все розуміє!

А на міліцію, Віро, не ображайтеся. Дурнів скрізь вистачає.

— Чудово! Вона  ж більше не зможе працювати.
- Звідки тобі відомо?
— Та в неї ж зачеплена центральна нервова система.
— Вона в тебе зачеплена з дитинства, однак ти працюєш.

Ймовірно, собаки, так само як і люди, не люблять, коли їх продають.

Сьогодні, знаєте, наплювати на заслуженого пса, завтра дивишся...