Ліга справедливості: Частина 1. Артур Каррі
— Це і є твій геніальний план — загинути разом?
— Я хоч вилами не воюю...
— Це і є твій геніальний план — загинути разом?
— Я хоч вилами не воюю...
- Баррі Аллен? Брюс Уейн.
— Ваше вітання не пояснює, чому незнайома мені людина сидить без світла у мене вдома в моєму другому улюбленому кріслі.
- Як ти забрав будинок у банку?
— Я купив банк.
— Що, цілий банк?
— Та якось саме вийшло за звичкою.
Артур: Я думаю, ми всі загинемо набагато раніше. І знаєте, що? Я не проти. Гідна смерть. Нам треба зупинити Степового Вовка. А Супермена з нами немає. У тебе немає суперсили без образ... Цей, можливо, працює на ворога. Ми не знаємо... Ти плутаєшся в мене під ногами... Ух, ти прекрасна. Ти така крута, сильна. Я знаю, що ми воювали з амазонками, але це було до мого дня народження... А знаєте що? Я не хочу вмирати. Я молодий, розумний, у мене до фіга планів. Я так до кінця і не зміг вибрати – море чи суша? І був один усе життя. Але бути частиною чогось більшого... Можливо, я боюся, бо звик...
Брюс: Емм... [вказує поглядом на ласо Гестії на нозі Аквамена]
Діана: Це була гарна мова.
Артур [звертаючись до Флеша]: Якщо ти хоч раз заїкнешся - я нацькую на тебе пирань.
Баррі: Я, відверто кажучи, взагалі відключився після фрази«ми всі загинемо»!
— Кремнієве волокно із кварцового піску. Абразивостійка, жароміцна...
— Так, я займаюся танцями на льоду.
— Їм покривають космічні кораблі, щоб не спалахували при вході в атмосферу.
- Я займаюся танцями на льоду професійно.