— Ти мала рацію, я намагаюся повернутися до колишнього життя, зіграти наші найбільші хіти, адже я уникаю необхідності розібратися з поточними проблемами. Із моїми почуттями до тебе. Я боявся... боявся, що... ти не захочеш мене, бо бачила деякі мої межі. І якщо ти побачиш їх усі, впізнаєш мене цілком, то втечеш.
- Люцифер...
- Детектив, це правда. Моя інша сторона погана, навіть жахлива, але ти хотіла правди, і ти заслуговуєш на правду. Зараз я не можу тобі це показати, тому просто скажу тобі це. Детектив... Хлоя, я диявол.
- Ні, це не так. Для мене ні.

Здається, кожен демон має власне пекло, куди немає  ходу навіть Люциферу.

Немає на світі сусіда гірше, ніж диявол.

Але я знаю, що як би все погано не було, справжнє випробування – як ми відреагуємо на біль, від якого страждаємо. Або яку заподіяли.

— Ти навіть не уявляєш, як набридає бути безсмертною людиною.
- Не можу сказати.
— Ну що ж, а я розповім. Спочатку ти змушений дивитися, як усі, кого ти любиш, помирають. І це жахливо. А крім того, так жити ще й дуже нудно. Я побував усюди, куди можна з'їздити, перепробував всю їжу, секс, музику. Мене більше нічого не дивує.
— А«Гру престолів» дивився?

Якщо вона  йде не для того, щоб убити мене, то я не знаю, що вона робитиме... і ось це справді лякає. (Якщо вона  з'явилася не для того, щоб убити мене, я не знаю, що вона творить. І... це по-справжньому страшно.)

Я застрягла там, де немає  місця, і найближчим часом виходу не передбачається. Мені треба вигадати, як стати більш... нормальною.

— Мамо, ти віддала валізу грошей, не маючи доказів, що фрагмент у неї.
- І?
- Тебе надули.
- Він мій клієнт, дорога, йому не вистачить необачності. Я впевнена, що він повернеться. Перевіримо, щоб напевно?
— Чудова ідея, мамо.
- Бачиш, він мене не надув!
— Ага, помер, натомість. І його пограбували, що набагато краще.

— Велика ймовірність, що лікар не зможе мене оживити. Ви ж не хочете вбити мене назовні?
-...
- Це було риторичне питання!

Легко дозволяти зовнішнім факторам визначати нас. Особливо тим, що травмують. Але лише тоді, коли ми дозволяємо це робити.