— Я її люблю...

— Дружино, твої справи безнадійні. Серце міс Літтл неприступне, як Форт—Нокс.

Запам'ятайте, джентльмени: цю країну занапастить корупція.

- Чорт забирай... Живуть люди... Закохуються, ходять у театри, у бібля...
- Не висловлюйся, Біллі!
— …у бібліо-те-ки.

— Але спершу я маю помститися містеру Секонду. Він опоганив ім'я  синематографа. Він сіє зерна ненависті у душі глядачів. Він має померти.
- Не треба, Джеку. Кожному своє. Майбутнє нас розсудить. В дорогу! Наш глядач чекає на нас.