Ви всі мої діти, і ви заблукали, бо сліпі поводирі ваші, але тепер я тут, я тут заради вас.

— Невже це ніколи не будило тебе серед ночі? Почуття, що якось вони прийдуть за тобою та твоїми дітьми?
— Так, бувало.
— Що ти робиш, коли прокидаєшся?
— Відчуваю жалість до того бідолашного, який надумає сунутися до моєї школи – це буде помилкою.