— Ходімо до найкращого ресторану міста...
— Згодна.
- До мене додому.
- Витончено...
Їж, молись, люби. Elizabeth
Їж, молись, люби. Elizabeth
- Будеш красивою, знайдеш чоловіка! Кетут все влаштує!
- Я приїхала не за цим! Мені чоловік не потрібен.
- Ні! Чоловік потрібний усім!
Їж, молись, люби. Ліз Гілберт
- Він тобі підходить.
— Ну, чому всі думають, що мені потрібен чоловік?!
- Ні, тобі не потрібен чоловік. Тобі потрібний чемпіон.
Їж, молись, люби. Ліз Гілберт
Ми хочемо, щоб усе лишилося, як було. Ми миримося з болем, тому що боїмося змін, боїмося, що все розсипеться... Ми обидва заслуговуємо на кращу долю, ніж залишатися разом тільки зі страху саморуйнування.
Їж, молись, люби.
Якщо ви досить сміливі, щоб відкинути все звичне і затишне, а це може бути що завгодно: будинок, застарілі образи, - і вирушити в дорогу за істиною, шукати правду в собі або навколишньому світі. Якщо ви щиро готові вважати підказкою все, що станеться у дорозі. Якщо приймете як вчителя кожного, хто зустрінеться. І головне, якщо ви будете готові прийняти і пробачити непросту правду про себе, тоді вам і відкриється істина.
Їж, молись, люби.
Я вдячний за страх, тому що вперше в житті боюся, що людина, яка поруч зі мною, може мене покинути.
Їж, молись, люби. Ліз Гілберт
Як згадаєш про мене, посилай мені промінчик тепла і світла, а потім одразу забудь...