- Шефе, ну що за маячня? Нафіга взагалі відклеювати ці етикетки від бананів?
- Для балансу Всесвіту. Адже десь там, в Африці, такий самий огузок, як ти, приклеює ці етикетки.

Їжа - це пристрасть. Їжа - це кохання. Їжа - це життя для кожної людини.

Відповідальність – дивна штука. З одного боку ми її боїмося, а з іншого боку саме завдяки їй завойовуємо повагу, стаємо ближчими один до одного. А здійснюючи безвідповідальні вчинки, робимо правильні висновки... або не робимо.

- Шефе, ну так не чесно. Це ж собака!
- Так, та ще сука. Загалом світ не ідеальний.

Усе! На роботі більше не п'ю, на роботі більше не п'ю (наливаючи келих віскі). Це треба зазначити!

- Нічого собі шрам. Бойове поранення?
— Так, в армії сів на ворожий цвях.

Найкращий спосіб бути обдуреним - це вважати, що ти перехитрив усіх. Але іноді обман може бути на благо - коли він робить людей щасливими і все повертає на свої кола. Адже як кажуть розумні люди:«Брехня на благо — це добре. Але добре тільки тому, у чиє благо вона  відбувалася». Серхіо Клейнер.

- Це що?
— Яловичина у м'ятному маринаді з артишоками.
— Льово, у нас сьогодні гості з Індії!
— Ну так...
— Ти що, серйозно індусу яловичину?
- А що таке?
— А якщо тобі приготувати Архангела Гавриїла з артишоками? Що ти на це скажеш!?
- Це богохульство.
- Правильно. А у нас сьогодні є індуси! І ти їм на вечерю священну корову!

- Шеф!
- Що хотів?
- Чаю хотів Вам принести.
- Де чай?
- Принести?!
- Пішов геть.
- Зрозумів.

— Де ваш славний шеф-кухар, якого обіцяв мені мій чоловік?
- Справа в тому, що він зайнятий.
— Сьогодні він має бути зайнятий лише мною та моїми гостями.
— Так, але...
— Віка, ви мені симпатичні і я буду дуже, дуже засмучена, якщо вам доведеться шукати нову роботу.
— Добре, я зараз його знайду.
— Дякую, ви така мила.
- [Коли Діана відійшла] А ви така сука.