Кожен наш вчинок луною відгукується у десятках інших життів. Кожен вчинок інших людей зраджує нас. Саме тому, перш ніж зробити черговий крок, подумай про тих, кого ти зміниш, і про те, як ти сам змінишся.
Подумав? Крокуй!

Ми не можемо не робити помилок. Вони – частина нашого життя. А найголовніше — вони допомагають нам знайти правильний шлях.

- Шефе, а як правильно називається шеф-кухар жінка? Шефіня?
— Помилка природи...
— А... ну тоді в нас у залі сидить помилка природи із сусіднього ресторану...

— Як можна було здогадатися потягти дитину до підпільного казино?!
— Я її хотів урятувати від депресії!
- Кулачними боями?
— Це бадьорить!

Найчастіше, тільки відчуваючи наближення кінця, ми можемо щось змінити.

Я зрозумів одну важливу річ: що б з тобою не трапилося вдень, головне щоб увечері було куди повернутися — туди, де тобі раді, бо немає нічого гіршого за самотність...

У таланта немає  віку.

— Взагалі, тільки я вирішую, хто працює на моїй кухні, а хто ні. Резюме у хлопця пристойне.
- Ти його навіть не читав.
— Я з досвіду знаю, що резюме у синіх папках дуже добре.

Люди почали викидати книжки. Цій країні залишилося недовго.

Буває ми так засліплені емоціями, що не бачимо ниток, за які смикає спритна рука ляльковода. Іноді нами керують наші слабкості, а часом ти, сам того не бажаючи, перетворюєш людину на маріонетку. Але важливо пам'ятати, що ляльковод і маріонетка пов'язані однією ниткою, а значить кожен з них може смикнути за неї.