Кожна медаль має дві сторони, і одного разу все може перевернутися. Той, кому ти подобався, починає тебе ненавидіти. Той, кому ти бив морду, стає твоїм другом. Ну а той, хто здавався злим тираном, стає трохи менше.

Нервові клітини, як і свинина, що згоріла, не відновлюються.

Відтепер і на віки віків приймаємо тебе на нашу кухню! В ім'я духовки та дека! В ім'я сковорідки та ополоника! Омле—е—є!

Не пам'ятаю, хто це сказав, але життя завжди є результатом нашого вибору. Ми вибираємо — сказати правду або сором'язливо мовчати, засмутитися і розлютитися або перетворити все на жарт, про який ще довго згадуватимеш. Життя так влаштоване, що ми змушені робити вибір щодня і лише час покаже, чи він був вірним.

— Ну, що забралися, інваліди?

— Так, шеф, і ми не інваліди.

— Льова, якщо людина не має  мозку — він інвалід?

— Так.

— Ось бачиш, вірний діагноз.

Люди не люблять робити помилки, проте постійно їх роблять. Одні помиляються, що можуть контролювати все. Інші впевнені, що в їхніх стосунках ніколи й нічого не може бути, навіть не розуміючи, що все вже почалося. Треті помилково думають, що весь світ налаштований проти них.

— Бачу, що ви знайомі?

— Не просто знайомі, Вікторе Петровичу — мій перший шеф, мій учитель.

— А тепер учень приїхав дати майстер—клас учителю. Потрібно купити зошит для конспекту.

Що таке людина? Людина – це набір звичок, стереотипів, цінностей, особистісних переконань, що він виробляє роками. Але раптом трапляється якась нісенітниця, і звички змінюються. У цей момент народжується нова людина. Часом ми змінюємося завдяки нашим коханим, а іноді людину можуть змінити навіть люди, яких вона раніше просто не помічала… А ще буває так, що хтось змінює тебе, а ти змінюєш когось, і ось тоді народжуються дві нові людини, які тепер самі змінюватимуться заради один одного.

Відомий шеф—кухар Поль Бокюз одного разу сказав:« Життя – це маленька кухня, на якій ми готуємо страви під назвою« Щастя». На цій кухні ми самі собі шеф—кухарі, і тільки нам вирішувати, які інгредієнти ми додаватимемо до наших страв. Важливо пам'ятати, що універсального рецепту немає, тому робіть, пробуйте щось нове. І, можливо, тоді наприкінці вас чекатиме нагорода.

—... я вважаю за неприпустиме вбивати тварин заради їжі. Ось це напевно була мила корівка, у якої було улюблене теля, вони паслися на лузі, любили одне одного. А потім прийшли люди, перерізали їй горло, а з її тільця напекли ось таких соковитих котлет! А бідолашного маленького теля вони взагалі повністю на рожні запекли!
— Ти смачно розповідаєш!