— А! Ось ти де, глухий ублюдок! Я ненавиджу тебе! Щоразу, коли ти вимовляєш моє ім'я, хочеться засунути кулак тобі в горлянку і дивитися, як ти задихаєшся, сволота!

— Я вже чую, Тед... Уже чую...

— Хто такий Тед?

— Я все ще незаймана.

— Ви вагітна.

— Чорт, знову!

Перрі Кокс: — І зараз я збираюся ввійти у свій уявний звуконепроникний скляний кокон, щоб уникнути твоїх...


Ординатор: — Лікаре Кокс!
Боб Келсо: — Прийде постукати. Він у уявному скляному коконі.

Боже мій, моя геніальність стає важким тягарем. Допоможи мені.

— А! Ось наші Бетмен та Робін!

— [ подумки ] Чортові комплекси! Наскільки ж низька моя самооцінка, якщо у своїх фантазіях я лише помічник головного героя?!

— Я зватиму тебе еклер.

— Не зрозумів...

— Ну таке тістечко — еклер, я їх терпіти не можу.

Я не знаю, підлизуєшся ти до мене або брудно домагаєшся, але пропоную з цим покінчити і повернутися до взаємної зневаги.

Важко зробити правильний крок, коли ти спалив міст, який збираєшся перетнути.

Всім привіт! Я зайшов перевірити улюбленого пацієнта... Але помилився палатою!

Ти завжди ризикуєш, коли вирішуєш комусь довіритися.