— Ти помер двадцять років тому і все ще даєш мені уроки.

- А ти диво! Ти дивовижно двулична. Як тобі вдається? Ти не подвійний агент, ти потрійна погань! Я у житті таких не бачив. У тебе є хоч щось справжнє?

- Голдстейн.
- Так, містере Старк.
— Дай потужний біт, під який я битиму кращого друга.

Розберу, втоплю материнську плату і зроблю з тебе вішалку.

— Завдяки йому ти ще живий.
— Я живий, бо ти не здатен мене вбити.