Загін самогубців. Аманда Уоллер
У кожної відьми десь заховано серце. А хто його знайде — підпорядкує відьму собі.
У кожної відьми десь заховано серце. А хто його знайде — підпорядкує відьму собі.
А?! Повторюй! Усіх убити та втекти? Вибачте... Ці голоси... Ха-ха-ха, я жартую, Господи! Вони не сказали.
- Ти щасливчик. Вона дияволиця.
- О, так і є. Вона справжня дияволиця! Вогонь моїх чересел. Скалка в моєму серці. Одна на мільйон – розкішна Харлі Квін!
— Усі бачать ці марення трюки, так?
- Так. А що?
— Я з пігулок злізла.
- Пудінг! Ти вбрався заради мене?
— Заради тебе я на все готовий. Між іншим, я прихопив виноградну содову у льоду та ведмежу шкуру.
- Ти коли-небудь кохав?
— Ні, ніколи.
— Брешеш ти.
— Не можна убити стільки людей і потім спати як кошеня, відчуваючи якесь кохання.
- Хах, класичний соціопат.
— Ви збираєтесь мене вбити?
— О, я тебе не вб'ю. Я всього лише зроблю тобі дуже боляче.
Харлі Квін: - Що будеш, Крок?
Капітан Бумеранг: — Криваву Мері, так?
Вбивця Крок: — Алкоголь отупляє...
Харлі Квінн: — Крок, адже кінець світу, випий з нами!
Вбивця Крок: - Пива.
Капітан Бумеранг: — Ось молодця! Дайте товаришу пивчанського.
Харлі Квін: - А тобі, запальничка?
Ель Діабло: - Водічки.
Харлі Квін: - Гарна ідея, котик. Ніньдзя? Тобі саке плеснути?
Катана: - Віскі.
Дедшот: - Мені че, дванадцять років?