Знаєш, котра година? Я тобі скажу: вечір. Восьма година. Ти житимеш до сходу сонця. Останнє, що ти почуєш, як за вікном заспіває дрізд. Дрозд співає гарно, але завдяки тобі моя дружина ніколи це вже не почує.

- Одна хвилина перед боєм. Солдатська хвилина. У бою це все, що маєш. Одна хвилина на все. Все, що було до - безглуздо, все, що буде після - безглуздо теж... Нічого не зрівняється з цією хвилиною.
— Хіба ти мала таких хвилин у Франції?

Коли план хороший — поспішати немає сенсу.

Гнів перемагає страх.

Як називається тварина із хером на спині? Кавалерійський кінь.

— Томе, нам дали гіршу роботу.
— Так, а ми ще й самі зголосилися... Іноді це триває цілу ніч... Я лежу тут і чую лопати та кирки... за стіною, там. І молюся, що сонце зійде раніше, ніж вони докопають. Ні, я не молюся - я сподіваюся. І іноді виходить – сонце перемагає. Але найчастіше — лопати перемагають сонце.

Я дещо зрозумів. Ми з вами дуже різні, але в той же час абсолютно однакові. Як відображення у дзеркалі. Ми ненавидимо людей, а вони, своєю чергою, ненавидять нас. І бояться нас. Зрештою, ваше серце буде розбите, як і моє. Такі як ми, містере Шелбі, завжди будуть одні. І за все кохання, яке ми отримуємо, доводиться дорого платити.

- Ти сказав прекрасну промову, що віриш у рівні права для жінок компанії, але коли доходить до справи, ти нас не слухаєш. Ти не довіряєш жінкам? Томас, це була лише одна жінка, може пора її забути?
- Забути кого?

Коли ти спустиш курок, тіло того хлопця складається біля твоїх ніг. Потім їх стає багато, а потім ти й кроку не можеш ступити, щоб вони не пішли за тобою.

— Платиш повіям за секс, вбивцям за смерть.
- Ніщо не безкоштовно.
- Бідолашний Томас...