Нам судилося втрачати людей, інакше як ми зрозуміємо, що вони для нас означають?

Повернення додому — кумедна штука: знайомі картини, звуки, запахи... єдине, що змінилося, — ти сам.

Я привчила себе дивитися вперед і ні про що не шкодувати.

Всіх, незалежно від їх поглядів, мови і кольору шкіри об'єднувало одне: кожну ніч вони напивалися.

Дивно, як часом люди, яких ми ледве пам'ятаємо, справляють на нас найсильніше враження.