Я посміхаюся, бо ти божевільна. Потрібно посміхатися, щоб божевільна людина залишалася спокійною.

- Тепер скажи, як ти збираєшся провести вечір - влаштуєш вечірку, сподіваюся? Запросиш байкерів та брудних типів, які загадать увесь будинок?
— Випраю, подивлюся телевізор, замовлю індійську їжу і ляжу раніше.
— А потім прийдуть байкери та брудні типи та загадать будинок?
— Можливо, я навіть засну перед телевізором.
— А коли прийдуть байкери та брудні типи, щоби загадити весь будинок?

— Куди ти дзвонив?
- Далеко
- Богу?
- Ні. У Лондон.
— Бог  живе у Лондоні?
- Ні, там живе моя мама.
- Твоя мама - Бог?
- Лорелай...
- Бог - Жінка!

- Ти моя улюблена дочка!!
- Я твоя єдина дочка!
- Хто знає...

— Як твої ноги?
— Не знаю, вони зі мною не розмовляють.

Дивись не заучуйся, а то ти станеш генієм, збожеволієш, у тебе з'явиться лисина, а нам у неділю купувати мені туфлі!

— Добре, що нікого немає, тож можна розмовляти.
— А якби хтось був, ти мовчала б?
— Мені було б ніяково.