Дівчата. Ілля Ковригін
— Так... Умила вона тебе!
— Подумаєш, теж мені постать!
— Фігури може бути й немає, а характер очевидний.
— Так... Умила вона тебе!
— Подумаєш, теж мені постать!
— Фігури може бути й немає, а характер очевидний.
— Як вам, дівчино, не соромно?
— Ви знаєте, може, це й жахливо, але не соромно.