Друзі. Рос Геллер
- Тут дзвонить дружок моєї сестри, я тобі передзвоню.
- Алло, малюк, поки не забула, я не залишала у тебе свій ліфчик?... МАМА?!?!?!??!
- Тут дзвонить дружок моєї сестри, я тобі передзвоню.
- Алло, малюк, поки не забула, я не залишала у тебе свій ліфчик?... МАМА?!?!?!??!
— Привіт...
— Чому завжди, коли він каже привіт, мені хочеться застрелитися?
================================================== =====
— Привіт...
— Коли він каже свій«привіт», мені хочеться повіситись.
— Напевно, тато через це не переживає. Це здалося йому смішним, і він розповідатиме цю історію багато років.
— Я не хочу, щоб він розповідав цю історію багато років.
- Це неминуче. Він досі розповідає, як Моніка намагалася втекти з«Табору товстунів».
- Я не намагалася втекти!
— Тоді як ти заплуталася у колючому дроті?
— Я хотіла допомогти білочці.
- Ти хотіла її з'їсти!
Знайшла тебе у ліжку я.
І ти загадка для мене.
Звідки ти, подай мені голос
Кучеряве чорне волосся.
— Мені треба рано встати, завтра я гратиму дев'ятнадцятирічного.
— Коли ти сказав«рано», ти мав на увазі 86-го?
— Після вечірки я поцілувала його...
— Стривай, я весь час була вдома, як я могла це пропустити?
— Вечірка вже закінчилася, ти, мабуть, гладила обгортковий папір.
- О так.
Повір мені, твоє завдання як нареченого — з'явитися на церемонії і назвати ім'я правильно.
Драний кіт, рваний кіт,
У тебе порожній живіт,
Драний кіт, рваний кіт,
Світла година прийде.
— Я їду до Китаю.
— Тобі так не подобається наша компанія?