Господи, за що? Ми ж домовились! Нехай інші старіють, а не я!

- Фібі, не хочеш допомогти нам?
— Я б з радістю, от тільки небажання.
===================================
— Фібі, ти б не хотіла допомогти нам?
— Я хотіла б, але я не хочу.

- О Боже! Як фантастично освітлений коридор!
— Тебе чимось пригостити? Склянка води з валеріаною?

Думки Джо: Все добре, настав новий день. Це звичайна закоханість. От і все. Просто закоханість. І чого я так переживав? Це божевілля. Безумство! Як би сказала моя подружка-зозуля:«Ти – куку». Все буде добре, це просто закоханість.
Рейчел: Привіт, солодкий.
Думки Джо: Я люблю тебе.

Я думав, важливо те, що я скажу і де, а тепер розумію, що важливо тільки одне... З тобою я придбав щастя, на яке ніколи не розраховував, і якщо ти мені дозволиш я витрачу життя на те, щоб зробити тебе такою ж щасливою. Моніка, ти вийдеш за мене заміж?

— Знаєш, я зараз представив усіх своїх жінок...
— Вони йшли ланцюгом чи гуськом?

— Вона  що вирішила збільшити груди? Це ж божевілля!
— Ну, не така безумство... Зменшити її було б безумством!

Ласкаво просимо в реальне життя! Вона  досить паршива, але ти втягнешся!

- Я попрошу її жити зі мною.
- Ти серйозно!?
— А чому б і ні?
— Тому що ти знаєш її лише шість тижнів. У мене в холодильнику пакет молока, так от у мене з ним більш тривалі стосунки!

— Домовилися, але жодних бухгалтерів, жодних юристів. Ненавиджу чоловіків із нудною роботою.
- А ким був Росс? Дресирувальником левів?