— Ти визнаєш, що збрехала і просиш тобі вірити?
- Так.
- Добре.

Нам усім потрібні секрети, якщо вони не смертельні, вони нас захищають.

Жити в страху... Воно не варто.

Якщо він порушив правила і став гірше розуміти - треба сурмити тривогу, але якщо він висуває ідеї, до яких ми, на жаль, не додумалися, тоді краще заткнутися і виконувати його наказ.

Сир — це підступи диявола.

Диплом лікаря не робить нас цілителями.

- А це що за фігня?
— Льодовикові тростини.
— Льодовикові тростини? Ви знущаєтеся наді мною?
- Ні! Адже... Різдво, і я подумала...
— Розслабся. Це був жарт.

Серйозність помилки залежить від її наслідків.

— Я ж просила тебе позбутися«смертоносної кішки».
- Ти бачиш кішку?
— Я бачу котячий туалет.
Хаус, вказуючи на свою палицю:
— Я інвалід, доктор Кадді. Я не встигаю добігти до туалету.

— Нам треба поговорити, Докторе Хаусе. Сестра Августина вірить у те, чого не може бути.
— Я думав, що у вас у вас робота така. ( — Сестра Августина вірить у те, чого немає.
— Я думав, це ваш прямий обов'язок.)