— Знову мрячить?
— Мамо, ти не помічала, що в безособових пропозиціях є якась безвихідь? Мрячить... Вітрено... Темніє... А знаєш, чому? Нема на кого скаржитися. І нема з ким боротися.

Людині необхідний стан закоханості. У когось чи у що-небудь. Завжди. Всю дорогу. Інакше нецікаво жити. Ну а мені найпростіше закохатися в тебе.

Ви просто пішли в себе і розвели там песимізм!

Від більшості людей залишається лише тире між двома датами.

Це ж неможливо – пояснити щастя … Все одно, що прикнопити до паперу сонячний зайчик.