— Ти що, зовсім сліпий? Не бачиш, що тебе дурять? Ти що справді віриш, що драна кішка тебе любить? Невже ти думаєш, що будеш із нею щасливий?
— Нещодавно був!
— Ах, я й забула, що щастя в тебе між ніг! Гаразд, бажаю тобі щастя, коню! Тільки запам'ятай—ліжко звичайно буває велике, але життя ще більше! Можеш йти, матимеш ще одну порцію щастя!
— Знаєш, яка між нами різниця?
- Яка?
— Ти хочеш, щоб я стала твоєю нареченою.
- Так.
— А я хочу стати твоєю вдовою.
Дивно чути розмову про мораль від аморальних людей і перестаньте засуджувати інших, ніхто з вас не має для цього морального права.
Життя це як колода карт, а я не знаю, з якою ходити.
- Ти дихаєш?
- Так.
— Але ж повітря не бачиш?
- Ні.
— Але ж знаєш, що він є?
- Так.
— Оце і є віра.
Ви народилися з пошкодженими мізками чи пошкодили їх пізніше?
Поцілунки не крадуть, їх дарують із власної волі.
— Сподіваюся, тобі ніколи не робитимуть операцію на серці!
- Чому?
— Тому що в тебе просто не знайдуть.