— Послухай, Оскаре, ти мені подобаєшся...
— О, поганий початок розмови.
— Тому я хочу бути чесною з тобою.
— Стає лише гірше.
— Я зайнята своєю кар'єрою, нещодавно розлучилася з хлопцем, дуже вимогливим і емоційним, живу з сестрою, дуже вимогливою і емоційною і з нею я розлучитися не можу, тому мені зараз потрібен тільки...
— Друг?..
— Секс.
-... Я можу змінити свою відповідь?
— Просто це все, на що зараз мене вистачить.
— А більшого я не зможу тобі дати!... Я можу знову змінити свою відповідь?

- Іншими словами, я дію тобі на нерви.
— Не іншими ці ідеально підходять.

— Не знаю, що я думав. Я такий дурень!
— Ні, ти просто хотів якнайшвидше покінчити з болем. Якби так можна було, але так не вийде. Тобі розбили серце і на це піде час.

- Алан? Дармоїд, що живе у тебе в підвалі?
— Ей, багато відомих людей починали у підвалі.
— Ні, багато відомих людей починали в гаражі. А ось багато серійних вбивць починали в підвалі.

Смішно, так довго живеш у запереченні, що не бачиш сумну правду про себе, поки хтось не ткне тебе в неї носом.

— Оскаре, коли ти востаннє був у лікаря?
- Подивимося, сьогодні четвер, так? Отже, 1998-го.

- Емілі, я не можу передати, як я вдячний тобі за це. Сподіваюся, я не ставлю тебе у незручне становище?
— Фелікс, можеш ставити мене у будь-яке становище. Ой, я не про секс.

Вибач, тобі це заважає? Я зіграв би твоє кохане, але важко зіграти порно на віолончелі.

— Я знаю, розлучення це жахливо, але згодом стане краще, повір.
- Це краще?
— Габі, коли йшла, забрала хатню робітницю.
- Впевнений? Здається, під тією купою щось ворушиться.

— Фелікс, звідки ти все це знаєш?
- О, це хобі. Хтось в'яже, а я читаю медичні журнали... і в'яжу.