Яка ви щира людина… як пожежна.

— Отже, що мені в посаг належить?

— Може, тушонкою?
— Тату, ми ж не чужі! Тушонка китайська, прострочена... І ціни на неї вдвічі впали. Давай кахлем.

Ми з вами з одного тіста зроблені... З лавки.

Поїхали, смерть моя люта, заводь бібіку.

Я готовий слухати вас усю свою біографію...

Ні, дякую, мене і так пре. Наявність. Без жодного компоту.

Я, любий, вам травми зараз завдаю…

Був у мене один один... Почав читати книги... Звичайно, все скінчилося депресією.