Щось стоїть між нами кам'яною стіною. Чи то доля, чи відлуння того справжнього кохання, що світобудова приготувало лише гідним.

Чи не брехня і чесність далеко не одне і теж.

- Я люблю тебе. І завжди любитиму. Але ти так розбивав моє серце. Стільки разів підривав мою довіру.
— Але ж я змінився.

Життя все дорожче, мудріше, чудеса.

- Кришталь?
- У кожній казці своя родзинка!

Віддане доброю волею не вкрадеш.

Ця твоя стіна не дає тобі відчувати біль, але й любов до тебе не підпускає.

- Казки... казки. А що є казки? Ви у школі проходили громадянську війну?
- Само собою.
- Як? За підручниками чи на власному досвіді? Чим книга казок від них відрізняється?
— Книги з історії ґрунтуються на подіях...
— А книжки казок на чому? На фантазіях... де вони? Адже десь беруть початок.

— Якщо ти боїшся втратити своє«довго і щасливо», це означає, що ти його знайшов. Що це?
- Хіба ти не знаєш, Еммо? Це ти.

— Ви знімете закляття, ти повернешся і випустиш нас.
- Думаєш?
— Ми віримо в тебе.