— Я не зміг роздивитись у вашій сестрі навіть маленьких спалахів закоханості!

— Вона  дуже сором'язлива.

— Бінглі теж боязкий. І він подумав, що її почуття мало глибоко.

— Моя сестра навіть мені не показує своїх почуттів!

Тільки глибоке почуття може штовхнути мене під вінець, тож бути мені старою дівою.

— Мій дорогий містере Беннет, мене більше не засмутить жодне ваше слово.

— Ви мене засмутили.

Не багато знайдеться людей, які здатні любити без заохочення.

— Цікаво, а хто першим виявив, що поезія вбиває кохання?
— Я думав, поезія кохання живить.
— Міцне, пристрасне кохання, мабуть. Але легкої прихильності вистачить одного поганого сонета для того, щоб померти.
— А що, на вашу думку, може її зміцнити?
— Танці. Навіть нехай обидва партнери майже нестерпні.

— Я тільки-но погодилася танцювати з містером Дарсі?!
— Не маю сумніву, що ти знайдеш його дуже люб'язним!
— Що мене зовсім не влаштовує! Адже я поклялася його вічно зневажати!

І гори, і люди здатні руйнуватися. Щоправда, люди через свою зарозумілість і дурість.

Шлюб, в якому один із подружжя не любить або не поважає іншого, не може бути щасливим. Ні для кого.

Іноді остання людина на землі, з якою ти хочеш бути, це людина, без якої ти не можеш бути.
(Іноді останньою людиною, з якою ти хотів би бути разом, виявляється людина, без якої ти не можеш.)

Я б пробачила йому його гордість, не зачепив він мою.