Ті, хто все довкола намагаються робити досконалим, самі залишаються далекі від ідеалу.

- Я ж його дружина, він повинен любити мене, не моє тіло, мене, мою душу. Чому б йому не любити мою душу?
— Коли ти востаннє в барі чула, щоб хлопці сказали один одному:«Гей, класна душа у цієї телиці»?

Коли мої почуття починають мене переповнювати, я уявляю собі порожню коробку, і прибираю всі ці почуття туди – в цю коробку, а потім уявляю, що прибрала цю коробку у велику порожню комірчину. І зачиняю двері. Потім, якщо є час, я приходжу туди, відчиняю коробку і розбираюся з цим на самоті. Як леді.

— Значить, я дурепа?
- Ні, ти просто яскрава. Така яскрава, що за тобою плаче психіатрична лікарня. (Ти яскрава. Настільки яскрава, що по тобі дурдом плаче.)

Життя гранично просте - домагайся того, чого хочеш, і захищай тих, кого любиш. Решта — слабкість.

Послухайте, я намагаюся бути милою, але мені важко залишатися ввічливою.

- Він знає мене 35 років. Цікаво, чи він назве хоча б одне моє захоплення?
— Бути стервом?

Життя сповнене сюрпризів, і не тільки приємних.

Не треба слухати жінку, чиє серце розбите. Воно часто бреше.

Всі ми шукаємо когось. Того людини, який заповнить якусь порожнечу в нашій життя. Того, хто запропонує дружнє спілкування... Або допомогу... Або почуття захищеності... Іноді, якщо наполегливо шукати, можна знайти того, хто дасть все це разом. Так, всі ми когось шукаємо, і коли не знаходимо, можемо лише молитися, щоб вони знайшли нас...