Я зробила тобі боляче... Пробач! Не знаю, чому я так довго вдавала, що мені все одно... Мабуть, боялася саме цього — болю... Але я люблю тебе! Я невиліковно закохана в тебе! І мені начхати, що поїзд уже пішов, я все одно тобі зізнаюся...
Значить... е... маленький хлопчик сидить перед будинком у дворику і риє ямку, і сусідка виглядає з-за паркану і питає:
- А що це ти робиш, Джонні?
А хлопчик їй так сумно:
— Золота рибка загинула. Ось влаштував їй похорон.
І сусідка питає:
— Навіщо таке велике ямище для рибки?
А Джонні відповідає:
— Бо вона в животі в цього тупого кота.
— Потрібно, щоб усе було дуже просто. Може бути нам час встановити якісь правила?
- Правила? Цікава думка.
— Ну, скажімо, спершу не сваритися і не брехати.
- Не заперечую.
— Не ревнувати і не витріщатися один одному в очі.
— Хотіла почути твій голос, знаю, що ми розлучилися.
- Ні, ми не розлучалися, ми навіть не починали!
- Чому треба все псувати?
— Але ж люди так живуть! Дарують коханим квіти, ходять до музеїв або до театру.
— Ти ж знаєш мене, що це мене лякає. Це обман. Що тебе не влаштовує? Все добре. Не треба сваритися, не треба сваритися.
— Може, я хочу сваритися!
- А я не хочу!
— Як же ти взагалі проживеш без емоцій та почуттів? Хіба ти зможеш?
— Не знаю, якось упораюся.
Ти не можеш дзвонити і говорити, що сумуєш, це не телефонна розмова. Ти не можеш мені писати смски та листи, і на стіні мені не можна писати! Якщо ти правда нудьгуєш, подорослішаєш, сядь у машину і приїжджай до мене!
Стій... Якщо ти підійдеш ближче, я ніколи не відпущу тебе.
- Ну, у нас дружній секс. Адже друзі займаються сексом.
- Ні, так не буває.
— Справа в тому, що мій батько … мій батько трапляється з моєю колишньою дівчиною.
- Так. Ти мені вчора розповідав.
— А як я тобі про це розповідав, я був дотепний і привабливий?
- Так. Ти був голий і... плакав.
- Нда. Я дебіл.
— Не гай часу, знайди собі іншу дівчину, яка не буде тебе так мучити.
- Але я люблю тебе.