— Ну, а що ти? Хіба не перебуваєш у стані пошуку?
— Ні, це взагалі марення! Жінку, яка перебуває у стані пошуку, видно за кілометр. І тебе я люблю взагалі-то, якщо ти ще не зрозумів.

Тобі стільки разів за життя доведеться збрехати або промовчати. Так ось промовчи.

Чому все так? Чому так не справедливо? Ось ти мене любив, і я думала, що кохала, а виявилося, що не любила. А тепер все навпаки, я люблю, а він не любить. Або думає, що не любить. Наче мені все це повернулося.

Я хочу, щоб ти був моїм чоловіком, щоб ти піклувався про мене. Я хочу засипати в тебе під крильцем. Хочу, щоб ти читав мені казки на ніч. Хочу зустрічати та проводжати сонце на даху нашого білого, круглого будиночка.

Знаєш, наша прихильність до людини може походити із трьох зон. З голови, із серця та з низу живота. Ти його... звідки любиш?