— Там сталася трагедія.
- Чезаре!?
- Ні, Джованні Сфорца. Він напоровся на ніж, який Чезаре... випадково тримав.

— Треба вірити у себе.
- Добре. Бо більше мені вірити нема кому.

- Вб'єте правду? Він був свідком під час облоги Форлі. Він бачив, що ваш брат біг як боягуз.
— Чого ви його врятували?
- Це справа честі. Я б'юся з чоловіками, не з хлопчиками.

Як схожий наш Рим на макет гармати - тендітна ілюзія твердості.

— Треба покохати одну людину, перш ніж покохати іншу.
- І кого ж?
- Себе.

Чим був би Рим без доброї змови?

Без жалю немає  життя. Без жалю немає  Риму.

Ми, Борджіа - і є Рим!