— Я подумала, чи може зробити йому пам'ятник? Хоча я знаю, що не маю права, ми з ним не були чоловіком та дружиною.
— А ми не були сином і батьком, але біль від цього не меншає. І виносити її не легше.

Я завжди співатиму для тебе. Неважливо що, неважливо де, чи ти чуєш мене і чи є в мене голос. Я завжди співатиму для тебе.

Я знаю, на що люди здатні заради кохання – вона  надає хоробрості, але не розуму.

Модно в цьому столітті ігнорувати ідею про добро і зло, але зло є і воно знаходить цінність у добрих людях, даючи гріху солодкий смак екстазу.

Аркуш паперу не створено, щоб літати, але часом потрібно змінювати свої очікування, пристосовуватися і перебудовуватися. Не просто подарунок на першу річницю весілля має бути з паперу. А через шістдесят років — діамант. Найтвердіша на землі матерія. Я хочу, щоб наш шлюб став таким самим міцним.

— Хіба самогубство це не гріх?
- Що ще один гріх для грішника?

— Битва вже близька. Побажай мені удачі.
— Я не можу тебе відпустити, нічого не сказавши. Мабуть, побажання успіху зійде... Я люблю тебе, солдате!
- Побажання успіху зійде. Але«я люблю тебе» набагато краще. Може й настане день, коли ми з тобою розлучимося, але це буде не сьогодні.

У того, хто не гидить під себе, коли до його горла підставляють ніж, немає  або кишок, або мізків.