Ми з цією кішкою дуже схожі. Ми обидві бідні, безіменні роздратування.

— У вас часто буває таке відчуття, ніби щури на душі шкребуть?
- Ви хотіли сказати, кішки?
— Та ні.«Кішки» - це коли ти погладшала на п'ять кілограмів або за вікном йде проливний дощ. А щури – це набагато гірше.

Я обожнюю діаманти. Хоча я вважаю, що носити діаманти дівчатам до 40 – це поганий тон.

У мене є чудова думка: давай цілий день робити те, чого ми ніколи не робили. По черзі, спочатку ти, потім я. Хоча я вже, здається, робила у цьому житті все.

Звідси до дверей чотири секунди. Я даю тобі дві.

У цьому світі нам нічого не належить. Просто ми й речі іноді знаходимо одне одного.

Сумно - це коли ти гладшаєш або коли йде дощ, а коли лізеш на стінку, це по-іншому, жахливо, починаєш боятися сам не знаєш чого. І тоді єдиний порятунок — стрибнути в таксі і поїхати до Тіффані, там я відразу приходжу до тями, там все так тихо і благородно, там з тобою нічого поганого не трапиться... Якби я собі знайшла таке місце, як Тіффані, я б відразу купила меблі та дала ім'я  коту. (Зелена туга - це коли видужаєш або коли дощ зарядить, коли просто сумно. А ось чорна туга - це кошмар, тобі весь час страшно, а від чого - незрозуміло. Мене в таких випадках рятує лише одне - стрибнути в таксі й помчатися до Тіффані, там я відразу ж заспокоююсь. Його тиша і велич утихомирює мене. Там не може статися нічого поганого. Якби я знайшла собі містечко, в якому мені було б так само затишно як у Тіффані, я купила б якусь- небудь меблі і дала коту ім'я.)