Пане, в нашій країні значно більше катів, ніж друзів.

— Портос, на мою думку, Ви досить багаті для того, щоб знову шукати пригод.
— Так, я багатий. Але людина вже так влаштована, що їй завжди чогось не вистачає.
— Чого ж вам не вистачає?
— Чесно кажучи, зовсім небагато. Баронський титул.
— А. Щоправда, я й забув.

Ось так все життя. Що більше я хочу, то менше мені щастить.

— Раніше ми, бувало, їздили швидше.
— Але так раніше.
— А хіба з того часу щось змінилося?
- 20 років минуло...
- І що?
— Наші коні постаріли.