Тільки французи могли здогадатися влаштувати кінотеатр у палаці.

— Я гадаю, вам пощастило. Хотів би мати таких батьків, як ваші!

— Чужі батьки завжди здаються кращими за власних. А ось дідусь і бабуся завжди кращі за свої.

— Півгодини тому ти дивився на неї так, наче хочеш задушити!
- Так і було.

- Ти п'яний!
- Так, я п'яний. А ти чудова. Завтра вранці я буду тверезим, а ти, як і раніше, будеш прекрасною.

Я був ненаситний. Люди, подібні до мене, завжди займали місця в першому ряді кінотеатру. Навіщо це було потрібне? Напевно, щоб побачити зображення першими. Найперші свіжі кадри, які ще не встигли досягти задніх рядів, і повернутися назад, переходячи від глядача до глядача, попутно зіщулившись до розміру поштової марки і в такому вигляді повертаючись до будки кіномеханіка.

Дивіться, я провів діагональ через цей квадрат. Я помітив, що довжина запальнички дорівнює довжині діагоналі через цей квадрат. Потім я приклав її до зовнішнього краю, і виявилося, що довжина і тут однакова, так само довжина збігається, якщо прикласти її так і так, і ще так. А якщо розкрити, то можна виміряти ще щось. Цією запальничкою можна виміряти взагалі будь-що!

Можливо, неспроста екран назвали екраном... Він екранує нас від решти світу.