Нео, я не боюся. Оракул сказала мені, що я закохаюся і що… що людина, яку я полюблю, буде Обраною. Тому ти не можеш померти. Ти не можеш, бо я тебе люблю. Ти чуєш мене? Я люблю тебе. Тепер вставай.
Ти можеш швидше. Межі немає. Знай, ти можеш. Будь впевнений... Досить спроб! Просто бий.
Знати шлях і пройти його – не одне й теж.
Інформації, що отримується з Матриці, набагато більше, ніж ти можеш розшифрувати. Ти звикаєш до цього. Незабаром твій мозок сам робить переклад. Я навіть не бачу код. Я бачу блондинку, брюнетку та руду.
Вдар мене, якщо зможеш.
Я не сказав, що буде легко. Я лише обіцяв відкрити правду.
- Все... нереально?
- Що є реальність? І як визначити її? Весь набір відчуттів: зорових, дотикових, нюхових – це сигнали рецепторів, електричні імпульси, сприйняті мозком.
Може, машини не знали, яке на смак курча, тому курча на смак як взагалі все. (А взяти, наприклад, таку класну їжу, як курятина... Чому всякий випендреж, типу жаб'ячих лапок, здається такою ж курятиною? Їм фантазії не вистачило?)