- Ти в порядку?
— Так, я тримав усе під контролем.
— Ти ховався за тістечками!

— Я сказав їй, що ваші стосунки можна порівняти з відносинами Елізабет Тейлор і Річарда Бертона.
- Старі кінозірки?
- Так. У них був роман, наповнений пристрастю, сказати правду, вони ненавиділи один одного більшу частину часу, але незважаючи на це, вони постійно трималися за руки. Ви такі ж - б'єтеся, б'єтеся і б'єтеся, а потім бам, ви робите арешт. Це полегшення, блаженство у м'яких променях світла. А потім усе повторюється.
- Дякую, кеп. Одне питання: хто з нас Ліз Тейлор?
- Ні, ні, прошу не говорити.
— Та гаразд, учора ти запевняв, що ти взагалі Дакота. Тепер будеш Ліз — пишайся цим.

— Жертва — білий чоловік, ім'я  невідоме. На руках сліди опору, колото-різані рани на грудях та шиї. Схоже ще один безпритульний наркоман, який вирішив тут поширитися.
— Цікава теорія, ось тільки цього хлопця було вбито не тут. Він лежить на животі, але ця синювата область на спині свідчить про те, що тіло сюди перетягли. Він не бездомний, на ньому модні сучасні джинси та ще, погляньте на його нігті – манікюр. Але в одному ти маєш рацію, це справді білий мужик. Так тримати, Флеше, скоро ти станеш справжнім детективом!
— Слухай, як ти працюєш із ним взагалі?
— Один терапевт сказав, що мене приваблюють садово-мазохістичні.відносини.

— Крапля крові на одному з коліс лімузина — ваші техніки не помітили її.
— Ти знайшов краплю крові на місці, де була різанина. Мої вітання!