Межі є лише в моральності та людяності. У нелюдяності та аморальності їх немає.

А він теж добренький був, як і ти, Зиміна, йому теж все це дуже не подобалося. Ось знаєш, брав бабки та плакав, плакав та брав.

— У нашій системі одне з двох: або в тебе бездоганна репутація, і район купається в лайні, або його можна буде якось вичистити, але тоді тебе за це й виб'ють... Ми ж з тобою знаємо — ті, хто працює, у нас не вітаються.
- Цікава теорія. Постарайся зробити мені гібрид.
- Гібриди - штука небезпечна. Мічурін знаєш як загинув? На сосну поліз за кропом, а його кавуном накрило.

— І тобі раджу зі мною не зв'язуватись. Це може коштувати дуже дорого.
- Та я співробітник УСБ!
— І що? У тебе кров не тече?

Я маю систему, а не людей.

Карпов: — Ну що там із сейфом?
Юрко: — Все готове. Гроші та папери.
Карпов: — Дивно... А я бачу лише папери. А ти, Денисе, бачиш якісь гроші?
Антошин: — Гроші? Гроші - ні, не бачу.

Ти колись думав, що таке темрява? Темрява – це коли зовсім немає  світла… Для кожного з нас світло – це люди, які нас оточують. Для мене — мамо, Ірко, ти... Навіть ти, хоч ти більше схожий на браковану лампочку. І чим більше джерел цього світла гасне, тим більше людина занурюється у пітьму. І він нічого в ній не бачить... і робить що хоче, робить те, що навіть раніше соромився чи боявся робити... Ми боремося з цими людьми, у яких усередині темрява... Я ніколи не намагався їх зрозуміти, тобто не їх зрозуміти, а чому вони такі... Тепер зрозумів.

Насильство – не розважні карамельки. Рівно не відсиплеш.

Послухай, моя люба, це у вас там«любов», а дружба це інше. Коли тебе притиснуть проблеми, ти біжиш не до баби за поцілунками, а до друзів по допомогу! Ось так то!

Ти в царстві болю, крові, зради та гламуру. Ти в Москві, товаришу.