Літературні критики – це кактуси, у них одні колючки, а письменники – птахи, у них лише пір'я.

Жінка чахне без кохання, як квітка без сонця.

Без тебе сьогоднішні почуття були лише уривками вчорашніх.

У Амелі немає  чоловіка. Вона  зробила пару спроб, але вони виявилися непереконливими... Зате має свої дрібні радощі: запустити долоню в мішок з квасолею, зламати цукрову скоринку чайною ложкою і пускати«млинці» по воді каналу Сен-Мартен.

... життя — лише репетиція вистави, яка ніколи не відбудеться.