Дивно, що моє життя має закінчитися в такому жахливому місці. Але в моєму житті були три роки, коли мені дарували троянди, і я ні перед ким не вибачалася.

— Ви зараз уб'єте мене?
- Я вбив Вас 10 хвилин тому, коли Ви спали.

- Я смію все, що можна людині. Хто сміє більше, той не людина.
- Це Макбет.

Нас вчать пам'ятати не людину, а ідею. Бо людина слабка. Його можуть зловити, його можуть вбити і забути. Але ідея і через чотириста років здатна змінити світ. Я з особистого досвіду знаю, що таке сила ідеї. Я бачила, як в ім'я ідеї робилися вбивства, як люди йшли на смерть. Але ідею не можна поцілувати. До неї не можна торкнутися. Обійняти її. Ідея не може спливти кров'ю. Вона  не відчуває болю. Ідея не вміє любити. Так що не ідея причина моєї скорботи, а людина.

За будь-якого уряду найнадійніші дані — податкові.

Сила – у єдності, єдність – у вірі.

- Помри! Чому ти не вмираєш?
— Тому що під цією маскою щось більше, ніж тіло. Під нею ідея, а ідеї безсмертні.

Брехня для художника – це шанс відкрити правду, тоді як для політика – сховати її.

Ви правда так думаєте чи Вам сказали так думати?

- Ким він був?
- Він був Едмоном Дантесом. А ще він був моїм батьком... І моєю матір'ю... Моїм братом... Моїм другом. Він був вами… І я. Він був усіма нами.