Фредерік Бегбедер. Windows on the World
Кохання схоже на американські гірки: спочатку вгору, потім раптом вниз, і знову вгору, і знову вниз, а в кінці блюєш прямо на себе!
Кохання схоже на американські гірки: спочатку вгору, потім раптом вниз, і знову вгору, і знову вниз, а в кінці блюєш прямо на себе!
Мені не потрібні поступливі дівчата. Як тільки ви мене поцілуєте або залишите номер телефону, ваша влада звалиться.
Алкоголь — він як кохання: до чого добре на початку...
Розчаруватися завжди встигнемо. Ми регочемо як одержимі і відразу впадаємо в тугу. Ось так і живемо.
Коли не можеш відповісти на запитання«Чому?», треба хоча спробувати відповісти на запитання«Як?».
З якого віку починаєш прокидатися втомленим?
Цього разу вона не повернеться, і мені доведеться вчитися без неї, а я розраховував на щось протилежне: померти з нею.
Вона сказала, що я її коханий, я відповів: ні, я твій чоловік, так уже вийшло.
Наша нерухомість рухлива. Те, що ми вважали непорушним, хитке. Те, що ми уявляли твердим, текуче. Башти не стоять на місці, а хмарочоси шкребуть головним чином землю.