Знаєте, SMSки замінюють у сучасному світі сигнали SOS. Ми, як кораблі, що зазнають лиха, розсилаємо їх без особливої ​​надії на допомогу. Навіть коли надходить відповідь, не вчитуємося до неї: головне — знати, що ти не один, що тебе хтось чує.

Ми просто розчинилися одне в одному. Раз – і все. Як цукор у чаї.

Я справді зайшов невчасно. Вона  не встигла надіти потрібний вираз на обличчя.

Я постійно когось зачаровував, у когось закохувався, когось закохував у себе, когось завойовував. А завоювавши, негайно розпочинав боротьбу за власну свободу. Таке ось замкнене коло.

Ні, тобі не потрібне їхнє співчуття. Все, що тобі потрібно, – це згадка його імені. Загалом, нехай вони кажуть, що завгодно, аби про нього.

Ти йдеш туди, де він може бути або де бував, робиш вигляд, що все справді добре. Але себе не обдуриш — насправді це жахливо, і дуже боляче. І можна як завгодно добре виглядати, купити нове плаття, зробити нову зачіску, тугу в очах не прибере ніякий макіяж.

У пориві народного гніву об'єднатися, зацькувати і вигнати зі стада одиночку, що відбилася - це найкращий засіб для згуртування мас.

П'ятниця традиційно починалася легкою вечерею у четвер і закінчувалася щільним сніданком у понеділок.

І найголовніше в усьому, що відбувалося — його очі. Такі блискучі, такі зворушливі, іноді зі сніжинкою на вії, іноді каламутні від недосипання. Його очі. Щодня. _ Близько-близько...

Коли ти ставишся до жінок, як до телиць ти сам перетворюєшся на бика. У тупе безмозке бичаче. Але десь там, у глибині, ти ж не бик, правда?!