Найчастіше трапляється, що якщо почуваєшся нещасним, хочеться й іншого зробити нещасним. Щоправда, зазвичай це не допомагає.

Порядним людям буває важко сердитися на людину, що плаче, ось чому буває корисно розплакатися, коли на вас кричить порядна людина.

Я впевнений, вам доводилося чути, як при вас кажуть, що не так вже й важливо, яка у людини зовнішність, головне те, яка вона всередині. Зрозуміло, це цілковита нісенітниця, тому що якби це було так, то люди, хороші всередині, могли б і не зачісуватися, і не приймати ванну, і в усьому світі стояв би запах ще гірше, ніж зараз. Зовнішність дуже важлива, тому що дуже багато в людині визначається тим, як вона виглядає.

Якщо поплакати довше і посолодше, це допоможе і ви відчуєте себе набагато краще, навіть коли обставини анітрохи не змінилися.

Буває так - просто скажеш, що ненавидиш щось, а хтось з тобою погодиться, і тобі одразу полегшає, хоча ситуація і залишиться такою ж жахливою.

Один мій колег на ім'я Вільям Конгрів написав колись дуже сумну п'єсу. Вона  починається рядком: "І чари музики пом'якшують хвилювання душі". Ця фраза в даному випадку означає — якщо ви схвильовані або виведені з душевної рівноваги, послухайте музику і вона вас заспокоїть і підбадьорить. Зараз, наприклад, коли я скорчився позаду вівтаря в Соборі однієї, як кажуть, святий, мій друг грає сонату на органі, щоб заспокоїти мене і щоб парафіяни не почули стукотіння моєї друкарської машинки. Сумна тема сонати нагадує мені мелодію, яку любив наспівувати мій батько, коли мив посуд, і слухаючи її, я на якийсь час забув про півдюжину неприємностей.

Доля подібна до маловідвідуваного ресторану, набитого дивними офіціантами, які приносять Вам те, що Ви не замовляли, або просто не любите.

Страхи бувають двох видів – раціональні та ірраціональні, а простіше – одні осмислені, а інші безглузді. Наприклад, бодлерівські сироти бояться Графа Олафа, і цей страх має повний сенс, оскільки він лиходій, який бажає занапастити їх. Але якби вони боялися лимонного пирога зі збитими вершками, це був би страх ірраціональний, тому що лимонний пиріг зі збитими вершками смачний і нікому ще нічого поганого не зробив. Боятися чудовиська, що ховається під ліжком, раціонально і осмислено, там і справді може виявитися чудовисько, готове вас з'їсти, але боятися агентів з продажу нерухомості ірраціонально, ці люди, як вам, напевно, відомо, допомагають купувати та продавати будинки. Якщо не вважати деякої пристрасті до потворного жовтого пальта, найгірше, що агент може зробити, - це показати потворний, на ваш смак, будинок. Тож боятися їх абсолютно безглуздо.

Цікаве це явище – почуття розчарування. Воно здатне спонукати у розчарованому найгірше, що в ньому є. Розчаровані немовлята схильні кидати їжу аби куди й влаштовувати пачкотню. Розчаровані громадяни схильні стратити королів та королів та влаштовувати демократію.

Горе передається від людини до людини. Воно стає все глибшим, як вода на прибережній мілини.